Захист України (10) - дівчата

Поняття про травму. Травми основних системи організму людини систем та їх наслідки. Травматичний шок. Політравма

Завдання: опрацювати поданий матеріал. Визначити види ран за поданими рисунками. Ознайомитися з відеоматеріалами.

https://www.youtube.com/watch?v=68BcaSN3vOA

https://www.youtube.com/watch?v=wOHQ5MYNBqI

Поняття про травму. Види травм.

Фізична травма — пошкодження тканин або органів тіла внаслідок  удару, поранення, опіку тощо.

Види травм:

·        Відкриті — пошкоджені покрови організму

·        Закриті — шкіра та слизові оболонки залишаються цілими

·        Забиті місця — являють собою пошкодження м'яких тканин, що розвиваються при різкому стисканні тканин між твердими поверхнями.

·        Розтягнення — це обмежене ушкодження зв'язувального апарату суглоба, при якому під дією зовнішньої сили відбувається надмірне розтягення зв'язок суглобу, при цьому, зазвичай, частина волокон рветься.

·        Вивих

·        Розтягнення зв'язок

·        Перелом кістки

Також травми бувають механічні, термічні, хімічні, електричні та ін.

Виробнича травма — травма, отримана людиною внаслідок впливу виробничих чинників.

Побутова травма — травма, отримана людиною поза виробництвом.

2.Закриті ушкодження: забиття,  розтягнення м’язів і зв’язок.

Забиття - механічні пошкодження м'яких тканин без видимого порушення цілості шкіри. Виникають при ударі тупим предметом або при падінні з невеликої висоти на плоску поверхню. При забиттях, як правило, не виникає грубих анатомічних пошкоджень тканин або органів. Забиття можуть бути складовою частиною ран, такі рани називають забитими. Забиття спостерігаються також при закритих переломах кісток, що виникають внаслідок прямого удару.

При забиттях зазвичай пошкоджуються дрібні кровоносні судини, внаслідок чого розвивається крововилив під шкіру. Його ступінь і поширеність залежать від області пошкодження, кінетичної енергії і площі травмуючого предмета.

Найчастіше зустрічаються забої м'яких тканин кінцівок або тулуба. Клінічними ознаками цих забитих місць є біль в місці прикладання сили і травматичний набряк. Через деякий час (термін залежить від глибини крововиливу) на шкірі з'являється синець. За його розмірами не можна точно судити про силу або характері удару. Так , при так званих глибоких забиттях або при підвищеній ламкості судин (при гіповітамінозі С, у літніх людей) виникають великі синці, що спускаються вниз по відношенню до місця травми під дією сили тяжіння. 

Розтягування та розривання зв'язок найчастіше буває в області гомілковостопного суглоба.

Ознаки. Різкий, гострий біль у суглобі в місці закріплення ушкодженої зв'язки; рухливість в цьому місці обмежена і супроводжується значними болями; припухлість в області суглоба (крововилив в порожнину суглоба).

Допомога. Холод на місце ушкодження і припухлості, стискуюча пов'язка, повний спокій суглобу (в разі необхідності — накладання транспортної шини на кінцівку).

3.Травми грудної клітини. Анатомічні передумови для розвитку пневмотораксу. Пневмоторакс (закритий та відкритий). Причини пневмотораксу.

Ушкодження грудини частіше виникають при падінні, ударі, авто- та залізничних катастрофах. Травми грудної клітини можуть бути відкритими (рани) та закритими (здавлювання). Відмічається біль у місці ураження, порушення дихання та кровообігу. Постраждалого непокоїть загальна слабкість, біль у грудях, кровохаркання. При закритому ураженні грудини можуть спостерігатися перелами ребер (різкий біль у місці перелому, який посилюється при натисканні на ребра, глибокому вдиху). Відкриті ураження грудини бувають непроникаючими та проникаючими. При непроникаючому пораненні з’являється біль на місці поранення, різкого порушення дихання не спостерігається. Ці поранення відносяться до категорії легких. 
Проникаючі поранення грудини (вогнепальні поранення, дорожньо-шляхові аварії) несуть велику небезпеку для здоров’я та життя постраждалого у зв’язку із можливим ушкодженням плеври, серця, легенів, кровоносних судин. Достовірною ознакою проникаючого поранення грудини є розвиток пневмотораксу (наявність повітря у плевральній порожнині) кровохаркання (у результаті ушкодження крупних кровоносних судин). Постраждалий скаржиться на біль у місці травми, утруднене дихання, кожні покрови бліді, покриті холодним потом, дихання поверхове, пульс частий. Є небезпека розвитку шоку. 

Схема надання першої допомоги:

-надайте потерпілому положення "напівсидячи"; 
-припинить доступ повітря у рану. Для цього слід накласти герметичну пов’язку на рану використовуючи внутрішню стерильну сторону індивідуального перев’язувального пакету (у разі його відсутності – можна використати поліетиленовий пакет, лейкопластир або накласти багатошарову полотняну пов’язку) таким чином, щоб краї герметичної пов’язки виходили за межі рани не менш ніж 5 см; 
-викличте швидку допомогу; 
-до прибуття медичного працівника до місця поранення прикладіть пузир з льодом, холод; 
-транспортувати постраждалого лише у положенні "напівсидячи". 

Неприпустимо: 
-не викликати швидку допомогу; 
-самостійно виймати з рани чужорідні предмети (цим займеться лікар-травматолог); 
-залишати постраждалого без догляду (є можливість виникнення шоку); 
-транспортувати постраждалого у лежачому положенні. 

Пневмоторакс — потрапляння повітря у плевральну порожнину. Розрізняють:

• зовнішній (плевральна порожнина має контакт з атмосферою крізь рану в грудній клітці);

• внутрішній (коли пошкоджується легенева тканина та брон­хи. Повітря у цьому випадку проникає з плевральної порож­нини в трахею);

• відкритий (повітря заповнює плевральну порожнину під час вдиху і виходить під час видиху);

• закритий (плевральна порожнина не контактує безпосеред­ньо з атмосферою, і повітря, що проникло під час вдиху, не виходить під час видиху, а поступово розсмоктується);

• клапанний (повітря надходить під час вдиху, але внаслідок зміщення тканин і закриття рани не виходить і не розсмок­тується. Такий пневмоторакс найнебезпечніший, оскільки спричинює здавлювання судин і серця, що звичайно пору­шує діяльність серцево-судинної системи і може призвести до смерті).

Симптоми пневмотораксу

·     Колючий біль у боці.

·     Задишка.

·     Відчуття тиску та біль у грудях.

4.Ушкодження органів черевної порожнини (закрита травма живота).

Закритi травми живота бувають:

Ø     iзольованi,

Ø     множиннi,

Ø     комбiнованi пошкодженння.

До iзольованих вiдносяться пошкодженння одного якого-небуть органа, до множинних – пошкодження його у декiлькох мiсцях. До полiтравм вiдносять пошкодження механiчною силою двох або декiлькох органiв рiзних порожнин або одночасне пошкодження внутрiшнього органа i опорно-рухового апарата. Комбiнованими є пошкодження живота i iнших областей тiла, визванi дiєю двох або декiлькох пошкоджуючих факторiв (комбiнацiя механiчної травми з термiчною, хiмiчною, радiацiйною i т.д.). Розрив паренхiматозного ограна, наступаючий пiсля травми, називають одномоментним або однофазним. Розриви, якi наступали через декiлька годин пiсля травми – двомоментнi або двофазнi. Двофазнi розриви спостерiгаються при утвореннi гематоми при збереженiй в цiлостi капсули органа. Потiм через декiлька годин або днiв пiд впливом невеликого фiзичного напруження наступає розрив капсули, випорожнення гематоми i вiдновлюється кровотеча.

         При вираженiй кровотечi у хворих є зiвота, спрага. Дихання стає поверхневим i частим. Перитонеальний синдром розвивається при розривi порожнистих огранiв. Вiн характеризується рiзними болями по всьому животу, якi не зникають повнiстю у спокої i при затримцi дихання, а також, якi посилюються при глибокому вдосi i кашлi. На протязi слiдуючих 3-4 годин бiль наростає, а потiм наступає перiод хибного покращення, яке проявляється зменшенням болей  і напругою м’язiв живота. Вiн продовжується 5-6 годин i змiнюється клiнiчною картиною вираженого перитонiта. Спочатку болiснiсть вiдповiдає розташуванню пошкодженого органа, а пiзнiше стає розлитою. Є симптоми  iнтоксикацiї: ейфорiя, тахiкардiя, пiдвищення температури, блювота i т.д..

5.Травма голови та її наслідки: струс і забій головного мозку, деформація (здавлювання) черепа.

Травма черепа - механічне пошкодження черепа і його вмісту.

Серед уражень черепа розрізняють:

·               струс мозку;

·               забій головного мозку;

·               стиснення головного мозку

Симптоми травм черепа

Перелом склепіння черепа:

·     Біль при натисканні на череп.

·     Паралічі. Судоми.

·     При відкритих переломах видно уламки кісток.

·     Перелом основи черепа:

·     Синці навколо очей у формі окулярів.

·     Кровотеча з носа і глотки.

·     Кровотеча з вух.

·     Іноді витікання ліквору.

·     Приглухуватість або глухота.

·     Запаморочення.

·     Параліч черепно-мозкових нервів, наприклад, параліч 

   окорухового нерва.

Черепно-мозкова травма

Черепно-мозкові травми діляться на закриті і відкриті. Останні супроводжуються розривом мозкових оболонок. Закрите ушкодження легкого ступеня - це невеликий струс мозку; супроводжується тривалою втратою свідомості - забій мозку.

Безліч людей отримує черепно-мозкові травми в автоаваріях, під час нещасних випадків на роботі або в побуті, а також під час занять спортом. Нерідко результатом таких травм є важке ураження головного мозку.

Перелом кісток черепа, як правило, супроводжується пошкодженням м'яких тканин голови та головного мозку.

Допомога. Потерпілого з будь-якою травмою черепа, яка супроводжується загальним розладом, необхідно обережно доставити в медичний заклад. Непритомність потерпілого не є перешкодою для транспортування.

6.ТРАВМАТИЧНИЙ ШОК

         Шок - частий супутник важких автодорожніх травм, які супроводжуються руйнуванням м’яких тканин, пошкодженням великих суглобів, судин, нервових стовбурів, органів грудної і черевної порожнини, переломами кісток, а часом і відривом кінцівок.

            Під час шоку свідомість потерпілого збережена, але він не реагує на оточуючі події, не скаржиться на біль, на запитання відповідає зі значною затримкою. Лице бліде, з застиглим виразом страждання. Очі запалі, зіниці розширені. Шкіра покрита холодним, липким потом. Дихання прискорене, поверхневе. Пульс стає швидким і слабкого наповнення. У хворого з’являється спрага. Спостерігається нудота, інколи блювота. Чим важчий шок, тим більша частота пульсу (140 ударів за хвилину і більше).

Виймання потерпілого в стані шоку з автомобіля необхідно робити дуже обережно вказаними вище способами. Вклавши його, як зазначалось вище, потерпілого треба обгорнути і по можливості зігріти. При блюванні необхідно повернути його голову набік.

Перша допомога потребує зупинки кровотечі, накладення джгута, стискуючої пов’язки на рану. При переломі кінцівку фіксують шиною. Якщо немає підозри на пошкодження органів черевної порожнини, можна дати хворому пити, бажано щось тепле. Для евакуації потерпілого у стані шоку вкрай важливо викликати машину швидкої медичної допомоги.

7. Політравма. Політравма, отримана внаслідок ДТП.

Політравма - травматичне ушкодження організму з наявністю двох і більше зон ураження в одній або кількох анатомічних ділянках, коли одне з ушкоджень або їхнє поєднання становить небезпеку для життя і здоров’я потерпілого і вимагає проведення невідкладної кваліфікованої або спеціалізованої медичної допомоги. Політравма якісно відрізняється від звичайної травми тим, що множинність ушкоджень за принципом взаємного обтяження швидко призводить до тяжкого, часто критичного стану потерпілого.

Ушкодження при політравмі можуть бути множинними (у межах однієї системи органів), поєднаними (у різних системах), комбінованими (спричиненими різними уражуючими факторами, але за неодмінної наявності механічного).

Завдання:опрацювати алгоритм надання домедичної допомоги при травмі грудної клітини. Явище пневматориксу - записати визначення у робочий зошит.

переглянути відео за посиланнями:

https://www.youtube.com/watch?v=S0H-LM-zw_Y

https://www.youtube.com/watch?v=te42zTathmA

ПОРЯДОК
надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму грудної клітки

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму грудної клітки не медичними працівниками.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

проникаюча травма грудної клітки - пошкодження, при якому канал рани має сполучення з плевральною порожниною;

травма грудної клітки з підозрою на внутрішню кровотечу - пошкодження, при якому немає сполучення плевральної порожнини з навколишнім середовищем.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.

3. Ознаки проникаючої травми грудної клітки: наявність рани; утруднене дихання; кровотеча з рани (кров може бути яскраво-червоною, пінистою); звук всмоктування повітря при кожному вдиху; можливе кровохаркання.

4. Ознаки травми грудної клітки з підозрою на внутрішню кровотечу: посиніння шкіри (утворення синця) на місці травми; відчуття крепітації при пальпації грудної клітки; утруднене дихання; можливе кровохаркання; часте дихання (більше 20 вдихів за хвилину); бліда, холодна або волога на дотик шкіра; нудота; блювота; відчуття спраги; порушення свідомості.

5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму грудної клітки не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;

5) при проникаючій травмі грудної клітки:

а) попросити постраждалого зробити глибокий видих;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та матеріал, який не пропускає повітря (наприклад, шматок поліетиленового пакета, пластикова обгортка тощо);

в) зафіксувати пов’язку лейкопластиром, залишивши один її край вільним;

г) при вогнепальному пораненні грудної клітки перевірити місце можливого виходу кулі. Якщо виявлено другий отвір, накласти пов’язку, як описано вище, та зафіксувати її з усіх боків;

ґ) надати постраждалому напівсидяче положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого закрита травма грудної клітки:

а) надати постраждалому напівсидяче положення;

б) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

в) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

Для дівчат. Тема: поняття про переломи кісток, їх класифікація. Ознаки переломів.

Вивихи суглобів, їх класифікація. Ознаки вивихів.

Завдання: опрацювати матеріали презентації (за посиланням). Оформити конспект. Опраювати алгоритм дій для допомоги при переломах та вивихах.

https://drive.google.com/open?id=111YmedGoW4UfY7N_0jl3IEyCfQz5YHIt